Об утверждении Правил контроля судов с целью обеспечения безопасности мореплавания

Про затвердження Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства

Наказ Міністерства транспорту Українивід 17 липня 2003 року N 545

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України23 березня 2004 р. за N 353/8952

З метою забезпечення безпеки судноплавства та відповідно до статті 90 Кодексу торговельного мореплавства України , постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.98 N 2098 "Питання безпеки судноплавства України" , Положення про капітана морського торговельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000 N 573 та зареєстрованого в Мін'юсті України 02.11.2000 за N 774/4995, Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000 р. N 574 та зареєстрованого в Мін'юсті України 02.11.2000 за N 775/4996, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства (додаються).

2. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Скворцов Г. П.) забезпечити подання вказаних Правил на державну реєстрацію.

3. Наказ Міністерства транспорту України від 11.02.2002 N 77 "Про затвердження Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства" вважати таким, що не набрав чинності.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Кроля С. С.

ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Міністерства транспорту Українивід 17 липня 2003 р. N 545

Зареєстрованов Міністерстві юстиції України23 березня 2004 р. за N 353/8952

1.1. Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства (далі - Правила) розроблені для встановлення порядку державного контролю в портах за дотриманням на суднах вимог Міжнародних конвенцій, Кодексу торговельного мореплавства України , законодавчих актів України з безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкілля.

1.2. Правила поширюються на морські судна та річкові судна, які мають право прямувати морськими шляхами, незалежно від прапора і форми власності, що перебувають у портах і на внутрішніх водних шляхах України, Державну службу морського та річкового транспорту України, Державне агентство рибного господарства України, капітанів морських портів та служби капітанів морських портів (далі - СКМП).

Ці Правила не поширюються на:

- маломірні (малі) судна;

- річкові судна, які не перебувають на внутрішніх морських шляхах;

- військові кораблі та судна;

- риболовні судна, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства.

1.3. Правила розроблені відповідно до:

Міжнародної конвенції про запобігання забрудненню із суден 1973 року із змінами, внесеними Протоколом 1978 року до неї;

Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року;

Міжнародного кодексу з управління безпекою (МКУБ) , прийнятого резолюцією Міжнародної морської організації (надалі - IMO) A.741(18), із поправками, прийнятими резолюцією IMO MSC.104(73);

Процедур контролю суден державою порту, прийнятих резолюцією ІМО А.1052(27);

Керівництва з надання допомоги державам прапора в імплементації документів IMO, прийнятого резолюцією IMO A.847(20);

Меморандуму про порозуміння щодо контролю суден державою порту в Чорноморському регіоні (далі - Чорноморський меморандум).

Положення про капітана морського рибного порту, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України від 24 вересня 1998 року N 130 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 1998 року за N 654/3094).

1.4. У Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Інспектор контролю державою порту (ІКДП)

- державний інспектор Морської адміністрації, якого атестовано в установленому порядку для здійснення контролю за дотриманням на іноземних суднах міжнародних конвенцій України.

Інспектор держави прапора (ІДП)

- державний інспектор Морської адміністрації, Держрибагентства України, який має відповідну кваліфікацію і якого атестовано в установленому порядку для здійснення контролю за дотриманням на українських суднах законодавчих актів і міжнародних конвенцій України.

- відвідання судна для перевірки дійсності відповідних свідоцтв та інших документів, а також загального стану судна, його устаткування і екіпажу.

- докази того, що стан судна чи його обладнання в значній мірі не відповідають відомостям, що містяться у суднових свідоцтвах, чи того, що капітан чи екіпаж не знайомі з важливішими судновими процедурами.

Більш детальна перевірка

- перевірка, що виконується, якщо судно не має діючих свідоцтв, або коли є явні підстави вважати, що стан судна чи його обладнання в значній мірі не відповідають відомостям, що містяться у суднових свідоцтвах, чи того, що капітан чи екіпаж не знайомі з найважливішими судновими процедурами.

Судно, яке не виконує вимог (далі - субстандартне судно)

- судно, у якого корпус, механізми, обладнання і постачання або експлуатаційна безпека суттєво нижче стандартів, які вимагаються відповідною конвенцією, або екіпаж якого не відповідає документу про безпечний склад екіпажу.

- заборона виходу судна з порту, яка здійснюється капітаном порту згідно з законодавством, коли стан судна або його екіпаж в істотній мірі не відповідають чинним вимогам.

- рейс з порту України до порту за межами України.

Адміністрація держави прапора

- уряд держави, під прапором якої плаває судно, або уповноважений урядовий орган.

1.6. Для виконання державними інспекторами обов'язків щодо контролю держав прапора та контролю державою порту морські порти забезпечують їх приміщеннями і створюють для них нормальні умови для роботи.

1.7. Здійснюючи перевірки суден, державні інспектори повинні керуватись чинним законодавством України та міжнародними договорами з безпеки судноплавства, стороною яких є Україна.

Дії державних інспекторів не повинні заважати нормальній роботі суден, що перевіряються або перебувають поряд, та не наражати їх своїми діями на небезпеку.

У разі виявлення порушень установлених вимог з безпеки судноплавства з боку судна і судновласника капітан порту, посадові особи Морської адміністрації, Держрибагентства України та СКМП повинні вжити усіх заходів, передбачених чинним законодавством.

При цьому перевіряються:

- суднові документи і свідоцтва та інші документи (в залежності від типу судна, призначення, району плавання і прапора) за переліком, наведеним у додатку 1;

- підготовленість екіпажу у відповідності до методів особистого виживання, протипожежної безпеки та боротьби з пожежею, а також компетентність у питаннях особистої безпеки та громадських обов'язків.

2.1.2. Під час перевірки суднових документів і свідоцтв інспектор СКМП зобов'язаний переконатися у тому, що:

- термін дії свідоцтв (додатків і переліків до них) не закінчився;

- журнали ведуться відповідно до встановлених правил;

- вантажні документи оформлені відповідно до встановлених правил.

2.1.3. Для встановлення морехідного стану судна і готовності до виходу його в море інспектор СКМП зобов'язаний перевірити:

- укомплектованість екіпажу відповідно до суднової ролі та свідоцтва про мінімальний склад екіпажу;

- укомплектованість судна навігаційним устаткуванням і приладами;

- наявність на судні навігаційних керівництв і посібників на рейс, який має відбутися, відкоригованих на дату виходу;

- відповідність завантаження (розміщення, закріплення, сепарації вантажу) судна вимогам суднових документів і нормативних документів, що стосуються безпечного перевезення вантажів;

- наявність та правильність укладання відправниками, перевізниками, одержувачами договорів обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів морського перевезення небезпечних вантажів у водах під юрисдикцією України на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

- розрахунки остійності і, якщо це вимагається типом судна, розрахунки загальної міцності на час ведення вантажних операцій і на рейс;

- кріплення палубного, великовагового і великогабаритного вантажу відповідно до Порадника з кріплення генеральних вантажів на морських суднах;

- попередню прокладку, рейсовий план, маршрут переходу для українських суден обмеженого району плавання.

2.1.4. Перевірку судна слід проводити у присутності капітана і старшого механіка або осіб, що їх заміщують, чи осіб, визначених капітаном або старшим механіком, таким чином, щоб не заважати нормальній роботі судна й екіпажу.

2.1.5. Якщо перевіркою встановлені наявність необхідних суднових документів і належний порядок їх ведення, відсутні повідомлення про вчинені судном заборонені скидання, а загальне враження про судно та екіпаж є позитивним, то перевірка на цьому повинна бути закінчена.

2.1.6. Якщо перевіркою судна встановлено, що:

- є повідомлення про забруднення судном довкілля;

- судно має ознаки субстандартного;

- є інші явні підстави для висновку про невідповідність судна встановленим вимогам,

2.1.7. Більш детальна перевірка судна повинна бути проведена також за таких обставин:

- якщо є докази, що вантажні операції проводяться з порушеннями технології розміщення, сепарації або кріплення вантажів на судні;

- якщо в результаті спостережень за проведенням навчальної пожежної тривоги і навчальної тривоги для залишення судна виявлено, що члени екіпажу не знайомі з процедурами дій у надзвичайних ситуаціях;

- якщо виявлено, що розклад з тривог не відповідає чинним вимогам;

- якщо є докази, що особи командного складу не в змозі повноцінно спілкуватися один з одним або з іншими членами екіпажу.

2.1.8. За результатами перевірок, передбачених підпунктами 2.1.1 - 2.1.7 цього пункту складаються акти перевірки за формою A (додаток 2) та формою B (додаток 3) українською або англійською мовами (форма B складається у разі необхідності).

Більш детальна перевірка іноземних суден здійснюється відповідно до підрозділу 2.2. цих Правил.

2.1.10. Якщо в результаті перевірки судна виявлені і занесені у форму B дані про серйозну невідповідність судна вимогам чинного законодавства, правил мореплавства та міжнародних конвенцій України, капітан порту повинен у встановленому порядку відмовити у видачі дозволу на вихід судна в море до усунення виявлених недоліків.

2.2.2. Іноземні судна під час перебування в українських портах підлягають контролю державою порту, який здійснюється ІКДП. Організація роботи ІКДП здійснюється Морською адміністрацією.

2.2.3. Огляд суден ІКДП здійснюється в таких випадках:

- вибірково, згідно з процедурами Чорноморського меморандуму , беручи до уваги, що щорічною загальною кількістю перевірок мають охоплюватись, принаймні, не менш як 15 відсотків загальної кількості іноземних торговельних суден, що відвідують порти України;

- на підставі інформації СКМП про необхідність здійснення більш детальної перевірки;

- при отриманні повідомлення від іноземної ІКДП про слідування в український порт субстандартного судна або судна, на якому недоліки, виявлені ІКДП, не були усунені в попередньому порту;

- при отриманні інформації від членів екіпажу або інших осіб про невідповідність судна вимогам міжнародних конвенцій, про забруднення судном довкілля або про порушення умов перевезення вантажів і пасажирів тощо.

2.2.4. Перевірка суден здійснюється відповідно до рекомендацій Комітету Меморандуму про взаєморозуміння щодо контролю суден державою порту в Чорноморському регіоні, пропонованих до виконання резолюцією ІМО А.1052(27).

Надання відповідної інформації, пов'язаної із здійсненням контролю державою порту, Міжнародній морській організації та органам Чорноморського меморандуму здійснюється Морською адміністрацією.

2.2.5. Перевірка судна проводиться у присутності капітана і старшого механіка або осіб, що їх заміщують, або осіб, визначених капітаном чи старшим механіком, таким чином, щоб не заважати нормальній роботі судна і праці екіпажу.

2.2.6. За результатами огляду судна ІКДП складається акт за формою A (додаток 4) та, у разі необхідності, формою B (додаток 5).

2.2.7. Під час оформлення акта за формою B необхідно чітко вказувати назву, номер правила, пункту або підпункту нормативного документа, вимоги якого порушені.

2.2.8. Якщо прийняте рішення про затримання судна, акти за формою A і B обов'язково надсилаються капітану порту, в якому здійснювалася перевірка судна, Морській адміністрації і Адміністрації держави прапора судна.

2.2.9. Дії капітана порту мають бути спрямовані на те, щоб дозвіл на вихід судна в море був наданий після усунення всіх виявлених ІКДП недоліків, які становлять явну загрозу для безпеки мореплавства і охорони довкілля.

2.2.10. Якщо недоліки, що викликали затримання судна, не можуть бути усунені в порту перевірки, цьому судну може бути дозволено перейти до найближчого судноремонтного заводу або порту, вибраного капітаном судна, з дотриманням умов, узгоджених з капітаном порту, Морською адміністрацією і Адміністрацією держави прапора судна.

2.2.11. Для надання дозволу на вихід судна в море згідно з п. 2.2.9 капітан порту повинен отримати згоду адміністрації судоремонтного заводу або порту, куди йде судно для ремонту, і впевнитись, що на судні виконані необхідні заходи щодо забезпечення безпечного переходу. Повідомлення адміністрації судноремонтного заводу або порту, до якого іде судно, капітан порту надсилає за формами, наведеними в додатку 6 або 7.

2.2.12. Адміністрація судноремонтного заводу або порту, яка отримала таке повідомлення, повинна інформувати капітана порту, який надіслав повідомлення, про вжиті заходи за формою додатків 8 або 9.

2.2.13. Якщо внаслідок огляду судна отримані дані про скидання судном шкідливих речовин у портах, біля віддалених від берега терміналів або в територіальних морських водах України, Морська адміністрація повідомляє про це компетентні органи Міністерства екології та природних ресурсів України для проведення ними розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб згідно з чинним законодавством.

2.2.14. Обставини скидання забруднювальних речовин із суден викладаються у звіті за формою, наведеною в додатку 10, яка в установленому порядку подається до IMO.

2.3.1. Українські судна згідно з Керівництвом щодо надання допомоги державам прапора в імплементації документів IMO, затвердженим резолюцією A.847(20), підлягають періодичному інспектуванню державними інспекторами Морської адміністрації (Держрибагентства України).

2.3.2. Інспектування українських суден Морською адміністрацією (Держрибагентством України) здійснюється для впевнення в тому, що ці судна відповідають вимогам чинного законодавства, правил мореплавства та міжнародних конвенцій України; суднові документи відповідають установленим вимогам та фактичному стану судна, його обладнання, постачання та системи управління безпекою.

Морська адміністрація інспектує судна, що плавають під Державним Прапором України; за винятком суден флоту рибного господарства.

Держрибагентство України інспектує українські судна флоту рибного господарства.

2.3.3. Інспектування українських суден здійснюється Морською адміністрацією (Держрибагентством України) в таких випадках:

- вибірково в плановому порядку за графіками, затвердженими начальником Морської адміністрації (начальником Держрибагентства України);

- на підставі заяви судновласника;

- якщо під час перевірки судноплавної компанії виявлені недоліки з питань управління безпечною експлуатацією суден;

- на підставі інформації СКМП про необхідність здійснення більш детальної перевірки;

- при отриманні актів про затримку суден іноземними ІКДП;

- при отриманні інформації від членів екіпажу або від інших осіб про невідповідність судна вимогам міжнародних конвенцій, про забруднення судном довкілля або про порушення на ньому умов перевезення вантажів і пасажирів тощо.

2.3.4. Під час інспектування суден державні інспектори Морської адміністрації (Держрибагентства України) повинні максимально застосовувати Процедури контролю суден державою порту, затверджені резолюцією ІМО А.1052(27). У разі необхідності до інспектування залучаються державні інспектори СКМП, представники класифікаційного товариства, наукових і проектно-конструкторських організацій морського транспорту тощо.

2.3.6. За результатами перевірки суден інспекторами Морської адміністрації (Держрибагентства України) складається акт за формою A (додаток 2), а у разі наявності недоліків, які вимагають вжиття певних заходів - додатково акт за формою B (додаток 3). Під час складання акта за формою B необхідно чітко вказувати назву, номер правила, пункту або підпункту нормативного акта, вимоги якого порушені.

2.3.7. Якщо інспектором прийняте рішення про затримання судна, акти за формою A і B обов'язково надсилають у копіях капітану порту, в якому здійснювалася перевірка судна, Морській адміністрації (для всіх суден), Держрибагентству України (для суден флоту рибного господарства), судновласнику і класифікаційному товариству, яке здійснює нагляд за виконанням вимог міжнародних конвенцій на судні.

2.3.8. Затримання українських суден, надання дозволу на перехід суден до судноремонтного заводу або порту, а також повідомлення про скидання шкідливих речовин із суден здійснюються Морською адміністрацією (Держрибагентством України) згідно з пунктами 2.2.7 - 2.2.15 цих Правил.

2.3.9. Після надходження актів перевірки у разі затримання українських суден інспекторами контролю державою порту в іноземних портах, Морська адміністрація в установленому порядку (див. п. 2.2.3) надає в IMO інформацію про заходи щодо усунення недоліків за формою додатка 11 (для всіх суден).

2.4.1. Спеціальний контроль здійснюється додатково з метою забезпечення дотримання риболовними суднами під прапором України міжнародних Конвенцій щодо риболовства, законодавства прибережних держав відносно регулювання рибного промислу, національних правил риболовства, відповідального риболовства та вимог безпеки мореплавства.

2.4.2. Перевірка готовності судна до виходу в рейс здійснюється Держрибагентством України в присутності капітана і старшого механіка згідно з чек-листом, який розробляється і затверджується Укрдержрибгоспом. Чек-лист складається у двох примірниках, один з яких передається капітану судна, а другий залишається у Держрибагентстві України.

2.4.3. Результати перевірки та виявлені зауваження державний інспектор Держрибагентства України відображає у чек-листі.

Під час перевірки готовності судна до виходу у море державний інспектор Держрибагентства України зобов'язаний перевірити судно і його екіпаж з будь-якого питання, що пов'язане з веденням промислу та забезпеченням безпеки мореплавства.

Обов'язковій перевірці підлягають:

- наявність на борту судна правил рибальства прибережних держав;

- відповідність знарядь лову вимогам правил рибальства для передбачених рейсовим завданням районів промислу;

- справність гідроакустичного пошукового та контрольного устаткування знарядь лову;

- справність технічних засобів контролю судна для роботи у виключних економічних (морських) зонах іноземних держав та зонах регульованого рибальства;

- технічний і санітарний стан технологічного обладнання для обробки риби та збереження рибопродукції;

- маркування суден та знарядь лову;

- виявлення фактів ведення нерегульованого і непідзвітного промислу;

У разі необхідності державний інспектор Держрибагентства України має право залучати будь-яких фахівців галузі для встановлення готовності судна до плавання та ведення промислу.

2.4.4. До виходу судна у рейс судновласник зобов'язаний усунути зауваження, що були виявлені при проведенні перевірки.

2.4.5. На суднах, що заходять у морський порт (портопункт) з короткочасною стоянкою без припинення рейсу (з метою поповнення запасів, укриття від непогоди, вивантаження риби та рибопродукції в проміжному порту без зміни екіпажу тощо), перевірка Держрибагентством України не здійснюється, але капітан судна зобов'язаний повідомити про це СКМП.

3.1. Під час здійснення контролю суден слід уживати всіх необхідних заходів, щоб уникнути необґрунтованого затримання або необґрунтованого відкладання виходу судна у море. Слід ураховувати, що головною метою контролю суден є недопущення виходу судна у море, якщо воно небезпечне або являє собою надмірну загрозу спричинення шкоди морському середовищу. Державний інспектор повинен використовувати професійні знання для того, щоб визначити, чи слід затримати судно до усунення недоліків чи дозволити йому вихід у море з наявністю певних недоліків з урахуванням конкретних умов запланованого рейсу.

3.2. Слід усвідомлювати, що будь-яке обладнання може вийти з ладу, а одержання запасних частин або змінних деталей може бути утрудненим. У таких випадках вихід судна не повинен бути необґрунтовано відкладений, якщо, на думку інспектора, вжиті альтернативні заходи безпеки.

3.3. Якщо судно необґрунтовано затримано або його вихід у море необґрунтовано відкладений, воно має право на відшкодування будь-яких завданих у зв'язку з цим збитків або шкоди.

3.4. Судновласник або його представник мають право оскаржити затримання, здійснене державним інспектором. Саме оскарження не може бути причиною скасування затримання. Державний інспектор повинен належним чином сповістити капітана судна про право оскарження.

Директор Державного департаментуморського і річкового транспорту

Додаток 1до п. 2.1.1 Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства

1. Міжнародне міряльне свідоцтво.

2. Свідоцтво про безпеку пасажирського судна.

3. Свідоцтво про безпеку вантажного судна щодо конструкції.

4. Свідоцтво про безпеку вантажного судна щодо устаткування та постачання.

5. Свідоцтво про безпеку вантажного судна щодо радіоустаткування.

6. Свідоцтва про вилучення.

7. Свідоцтво про безпеку вантажного судна.

8. Документ про відповідність

(Правило II-2/54 СОЛАС 74 - для суден, побудованих до 01.07.2002.

Правило II-2/19 СОЛАС 74 - для суден, побудованих після 01.07.2002).

9. Спеціальний перелік або маніфест небезпечних вантажів або докладний план розміщення вантажів.

10. Міжнародне свідоцтво про придатність судна до перевезення скраплених газів наливом або Свідоцтво про придатність судна до перевезення скраплених газів наливом, у залежності від обставин.

11. Міжнародне свідоцтво про придатність судна до перевезення небезпечних хімічних вантажів наливом або Свідоцтво про придатність судна для перевезення небезпечних хімічних вантажів наливом, у залежності від обставин.

12. Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою.

13. Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню під час перевезення шкідливих рідких речовин наливом.

14. Міжнародне свідоцтво про вантажну марку.

15. Міжнародне свідоцтво про вилучення для вантажної марки.

16. Частини I та II журналу нафтових операцій.

17. Судновий план надзвичайних заходів з боротьби із забрудненням нафтою.

19. Журнал вантажних операцій.

20. Свідоцтво про мінімальний безпечний склад екіпажу судна.

21. Дипломи та кваліфікаційні свідоцтва згідно з ПДНВ 78/95.

22. Медичні свідоцтва членів екіпажу (МОП N 73).

23. Інформація з остійності.

24. Свідоцтво з управління безпекою або тимчасове свідоцтво з управління безпекою (глава IX СОЛАС 74).

25. Копія документа про відповідність або копія тимчасового документа про відповідність (глава IX СОЛАС 74).

26. Підшивки актів огляду (для навалочних суден або нафтових танкерів, відповідно до резолюції А.744(18)).

27. Інформація про відношення А/Аmax (для пасажирських суден "ро-ро").

28. Документ про дозвіл на перевезення зерна.

29. Свідоцтво про безпеку судна спеціального призначення.

30. Свідоцтво про безпеку високошвидкісного судна і дозвіл на експлуатацію високошвидкісного судна.

31. Свідоцтво про безпеку морської пересувної бурової установки.

32. Дані системи автоматичного виміру, реєстрації і управління за останній баластний рейс (для нафтових танкерів).

33. Розклад з тривог, схема протипожежного захисту і схема з боротьби за живучість.

34. Судновий вахтовий журнал, який містить записи про іспити і навчання, і журнал для записів перевірок і технічного обслуговування рятівних засобів і пристроїв.

35. Керівництво про методи та пристрої (для танкерів-хімовозів).

36. Порадник з кріплення вантажу.

37. Свідоцтво про реєстрацію або інший документ з національності судна.

38. План управління ліквідацією сміття.

39. Журнал операцій зі сміттям.

40. Буклет навалочного судна (правило 7 глави VI СОЛАС 74).

41. Доповіді про попередні перевірки в рамках контролю суден державою порту.

42. Класифікаційні свідоцтва.

43. Міжнародне свідоцтво про безпеку риболовного судна*.

44. Міжнародне свідоцтво про вилучення для риболовного судна*.____________* Зазначені свідоцтва надаються риболовним суднам довжиною 24 і більше метрів, окрім суден, що використовуються виключно для обробки риби та інших ресурсів моря, перевезення риби, проведення досліджень і навчання.

Додатковий перелік свідоцтв і документів, які перевіряються на суднах під українським прапором

2. Свідоцтво на право плавання під державним прапором України.

3. Свідоцтво про право власності на судно.

4. Свідоцтво про придатність до плавання.

5. Суднове санітарне свідоцтво.

6. Ліцензія на право користування судновою радіостанцією.

1. Талон чи дозвіл на вилучення водних живих ресурсів (в залежності від району та виду промислу).

5. Наявність на борту судна правил риболовства районів промислу згідно з рейсовим завданням.

Додаток 2до п. 2.1.8, п. 2.3.6 Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства

(Орган державного контролю, що склав акт)

Якщо судно затримано, копія:

Капітану портуМорській адміністраціїДержрибагентству України (для суден флоту рибного господарства)Класифікаційному товариству (якщо недоліки стосуються його компетенції)